"Учимо дитину спілкуватися"
Батькам хочеться бачити свою дитину щасливою, усміхненими, уміючими спілкуватися з навколишніми людьми. Але не завжди дитині самій вдається розібратися у складному світі взаємин з одноліткам і дорослими. Завдання дорослих - допомогти йому в цьому.
Здатність до спілкування включає:
Бажання вступати в контакт з оточенням ("Я хочу"!).
Уміння організувати спілкування ("Я умію"!), що включає уміння слухати співрозмовника, уміння емоційно співпереживати, уміння вирішувати конфліктні ситуації.
Знання норм і правил, яким необхідно слідувати при спілкуванні з оточенням ("Я знаю"!).
У віці 3-7 років ведучої являється ігрова діяльність, а провідними потребами стають потреба в самостійності, нових враженнях і в спілкуванні. Більшість батьків упевнена в тому, що дитині потрібні теплий будинок, хороша їжа, чистий одяг, хороша освіта і намагаються усім цим забезпечити своїх дітей. Але не завжди вистачає часу, душевних сил і просто знань про те, як допомогти дитині в його труднощах, як стати не просто батьками, а сьогоденням другом. У цьому допоможе гра, наприклад "Дзеркало" (повторення рухів іншої людини), "Зоопарк" (наслідування звірів). Окремо хотілося б розглянути типові труднощі в спілкуванні дошкільника - замкнутість, соромливість, конфліктність, агресивність і запропонувати варіанти ігрової корекції. Серед причин особових проблем дитини можуть бути психофізіологічні, соматичні, спадкові, а також неблагополучні стосунки в сім'ї.
Важливим компонентом благополучного розвитку дитини є формування його адекватної самооцінки, на становлення якої великий вплив чинять батьки, частенько не даючи собі звіту в цьому (вже з самого раннього віку). Якості адекватної самооцінки - активність, винахідливість, почуття гумору, товариськість, бажання йти на контакт.

